Кореляція, концентрація та просідання
Рахуйте спільні ризики, а не лише біржові символи, і розумійте арифметику відновлення після збитків.
Багато позицій усе ще можуть бути однією ставкою
Портфель із десяти активів може бути більш концентрованим, ніж із трьох, якщо всі десять мають спільний економічний чинник. Кілька банківських акцій можуть однаково реагувати на стрес фінансування. Різні валютні позиції можуть фактично означати продаж тієї самої валюти. Криптотокен, пов’язана з ним компанія та дериватив із плечем можуть створювати перехресну експозицію попри різні назви.
Почніть із простого переліку: що може спричинити втрату вартості кожної позиції? Групуйте експозиції за галуззю, валютою, чутливістю до ставок, ліквідністю, контрагентом і плечем. Це не повна кількісна модель ризику, але вона може виявити дублювання, яке пропускає підрахунок відкритих угод. Юридична відокремленість продуктів не забезпечує економічної незалежності.
Погляд усередину фонду додає непряму експозицію до прямої. Позиція у фонді на 10 000 доларів із часткою компанії 8 % містить приблизно 800 доларів цієї компанії. Разом із прямими 2 000 це близько 2 800 до інших фондів і деривативів. Два різні інструменти можуть приховувати спільну залежність.
Кореляція описує зв’язок у вибірці
Кореляція вимірює ступінь лінійного спільного руху двох рядів дохідності у вибраній вибірці. Це не постійна обіцянка. Результат залежить від періоду, частоти спостережень і якості даних. Активи, які здавалися слабко пов’язаними за спокійних умов, можуть падати разом під час дефіциту фінансування чи масової ліквідації.
Низька історична кореляція не означає, що два активи не можуть одночасно зазнати збитків. Висока кореляція також не означає однакової дохідності: величина кожного руху може суттєво відрізнятися. Аналізуючи портфель, перевіряйте і взаємозв'язки, і масштаби. Невелика волатильна позиція може більше вплинути на несприятливий сценарій, ніж більша позиція, що виглядає стабільною.
Просідання відраховується від попереднього максимуму
Просадка — падіння від попереднього піку власного капіталу до пізнішого значення. Якщо рахунок зростає з $10,000 до $12,000, а потім падає до $9,000, просадка від піку становить 25%, хоча збиток від початкового балансу — 10%. Обидва вимірювання правильні, але відповідають на різні запитання.
Відсотки відновлення асиметричні. Збиток 20% зменшує $10,000 до $8,000; повернення до $10,000 потребує приросту 25% на меншій базі. Падіння 50% потребує приросту 100%. Це арифметичні тотожності, а не прогнози. Вони пояснюють, чому великий збиток не можна скасувати рівним додатним відсотком згодом.
Перевірте на стійкість спільну подію
Створіть умовний сценарій, що одночасно впливає на кілька активів. Припустімо, три позиції мають експозицію по $2,000 і кожна падає на 15%. Сукупний ціновий збиток становить $900 до витрат. Окремі торгові плани не змінюють арифметику спільної події. Експозиція з кредитним плечем і примусова ліквідація можуть зробити шлях руйнівнішим, ніж показує простий розрахунок на кінець дня.
Диверсифікація може зменшити окремі ризики концентрації, але не гарантує захисту від ринкових збитків. Ребалансування також має витрати та може створювати податкові наслідки, залежні від юрисдикції. Для навчання порівнюйте сценарії до та після зміни гіпотетичних ваг і прямо зазначайте, що залишається невідомим. Мета — зрозуміти вразливість, а не створити декоративний бал, що імітує точність без надійних вхідних даних.
Виведення й внесення коштів ускладнюють криву капіталу. Додавання грошей може підняти баланс рахунку навіть за збиткових інвестицій, а виведення — нагадувати торговий збиток. Відокремлюйте зовнішні грошові потоки від інвестиційних результатів до розрахунку просідань або порівняння періодів. Чітко позначений ряд результативності з коригуванням на грошові потоки інформативніший за трактування кожної зміни балансу як ринкового результату.
Вимірюйте шлях капіталу, а не лише кінцевий баланс
Для капіталу E та досягнутого максимуму P просадка як додатна частка втрати дорівнює 1 − E/P. У ряді 10 000, 12 000, 11 000, 13 000 і 10 400 доларів кінцева просадка — 20 % від 13 000. Водночас рахунок на 4 % вище початку. Обидва твердження правильні.
Вимірюйте також час нижче максимуму та факт відновлення до кінця вибірки. Коротка десятивідсоткова просадка відрізняється від багаторічної. Денні закриття можуть пропустити глибші внутрішньоденні втрати. Указуйте частоту вимірювання й не називайте історичну найбільшу просадку найгіршим можливим результатом.
Зовнішні грошові потоки не є дохідністю. Зростання з 10 000 до 11 000 і зняття 3 000 залишають 8 000, але не означають інвестиційного збитку 20 %: перед зняттям прибуток становив 10 %. Внесок також може створити новий максимум балансу без відшкодування попередніх втрат.
Без зовнішніх потоків відновлення після частки втрати d потребує доходності d/(1 − d). Після втрати 40 % це приблизно 66,7 %. Формула не передбачає строку або ймовірності відновлення. Збільшення експозиції заради швидкого повернення змінює ризик саме тоді, коли запас капіталу менший.